Під час бойового завдання у Бахмуті український військовий знайшов хліб із написом “Перемога” посеред розбитого будинку в Бахмуті. Як знак забрав його із собою, виставив фото у соцмережу і випадково натрапив на пекарню, яка пече “Перемогу” аж у Києві.
Що було далі і де зараз хліб, який став для військових символом, йдеться в сюжеті ТСН.
Крихітна пекарня на околицях Києва, у якій можна відчути як пахне перемога. Вона від початку великої війни, спекла понад 600 тисяч буханок. Усі, ще гарячими, волонтери відвозять людям, які чекає хліб навіть у довжелезних чергах.
У пекарні розповідають, що на кожну хлібинку з любов’ю ставлять трафарет і пишуть слово “Перемога”. Тепер це їхня особлива візитівка.
Власниця пекарні пані Любов розповідає, що хліб замість круасанів почали випікати ще з перших днів повномасштабного вторгнення. Називали його волонтерським, бо всі інгредієнти безкоштовно приносили люди. Згодом придумали трафарет і вже у травні розвозити почали, хоч і невелику, але перемогу.
Тепер цей хліб їде на деокуповані території, його ж відправляють і до ЗСУ. Поруч з полицею запашних і рум’яних лежить одна геть зачерствіла хлібина – та сама, з Бахмута.
Власниця пекарні пригадує, з якою партією розпочалася її історія: “Я у фейсбуці натрапила на розповідь військогового, який написав що для них це особливий талісман, і вони повернуться з перемогою в Київ”.
Так, цілою і неушкодженою “Перемогу” в Бахмуті відшукав військовий Костянтин. Пригадує як це було: “Там приліт був такий, дуже дуже. Мабуть С-300… Все було зруйновано… Не хочу вас лякати, але хлібець – це єдине, що залишилося. Як талісман посеред розбомленого пекла”.
Костянтин пригадує, як не міг зрозуміти, що в розбомбленому Бахмуті робить хліб з написом “Перемога”. Хліб військовий забрав із собою. Сфотографував і вистав у фейсбук.
“Через добу в особисті повідомлення мені пише якась людина, це була та сама пані Любов, якої я не знав зовсім. Я пообіцяв, що привезу цей хлібець і віддам”, – розповідає військовий.
Обіцянку стримав. Перемогу Костянтин до Києва привіз сам. І вже віч-на-віч познайомився із Любов’ю.
“Він був вражений і привіз нам цю хлібину. Ми її підсушили, плануємо на реставрацію і, можливо, до музею. Бо ця хлібина цінна для нас, я вивчаю це питання, бо для нас вона особлива”, – каже пані Любов.
Костянтин же, боєць окремого батальйону, який виконує особливі завдання на сході. Тож невдовзі знову може повернутися до Бахмута. А поки вдома у Києві, він продовжує час від часу навідувати пекарню.
Дивіться також:
