У середині січня 2022 року Росія здійснила першу велику кібератаку напередодні вторгнення. Хакери атакували сайти українських міністерств, урядовий портал, портал судової влади, судові реєстри та сайт “Дії” – лише близько 70 ресурсів. Атака стала найпотужнішою за чотири роки.
Спроби зламати кібербезпеку України тривали як до, так і після 24 лютого. У ніч перед вторгненням Росія збиралася знищити весь кіберзахист України, а також атакувала супутникову мережу Viasat, щоб залишити нашу країну без зв’язку.
Відповіддю світу на перші кібератаки перед великою війною стала допомога від іноземних урядів та ІТ-компаній. “Це апаратне та програмне забезпечення, віртуальні хмарні середовища, консалтинг та розвідка кіберзагроз. Все це Україна застосовує для попередження кібератак на організації та інфраструктуру”, – каже Віктор Жора, заступник голови Держспецзв’язку з цифрового розвитку. Ліга.Тех запитала спеціаліста про те, як світ каратиме російських кіберзлочинців і кого ще атакує Росія.
Пік кібератак на енергетику був у березні
З початку 2023 року фахівці Держспецзв’язку зафіксували 43 кіберінциденти – це майже вдвічі менше, ніж було в цей же час минулого року – 83. Напрями російських кібератак цього року не змінилися. Це органи держвлади, телекомунікацій, IT, підприємства критичної інфраструктури, а також логістика, транспорт, медіа.
Паралельно з ракетними обстрілами продовжуються кібератаки на енергетику, але “на щастя, вони не завершуються успіхом”, каже Віктор Жора. Також російські хакери намагалися втрутитися в роботу української енергетики на початку вторгнення та наприкінці осені, коли вже тривали масовані ракетні обстріли.
Водночас пік кібератак на енергетику, зазначає Віктор Жора, спостерігався у березні, коли енергетична система України приєднувалася до європейської.
З поплічників – лише білоруські спецслужби
Вже не перший місяць окупанти використовують проти України іранські дрони-камікадзе, США повідомляють про передачу північнокорейської зброї російським найманцям із ПВК Вагнера. А ось у кіберпросторі єдиним поплічником Росії поки що залишається лише одна країна. “У нас немає підтвердження інформації, що інші країни залучені до кіберагресії з боку Росії. Але є свідчення, що до кіберагресії з боку РФ залучені спецслужби Республіки Білорусь”, – каже Віктор Жора.
Атаки здійснюються на наших партнерів – країни Балтії, Польща, інші держави Євросоюзу, США.
Основна мета кібератак РФ зараз – саме Україна. До цього протягом останніх восьми років наша країна була на другому місці у світі після США за кількістю кібератак на державу.
Але ми не єдина мета російських хакерів, атаки здійснюються і на наших партнерів – це країни Балтії, Польща, інші держави Євросоюзу, США тощо. “На відміну від конвенційної війни, коли агресорові дуже складно перекинути свої угруповання від кордонів України до кордонів інших країн, у кіберпросторі це робиться дуже швидко. Сьогодні вони атакують Україну, завтра – зовсім іншу країну”, – пояснює фахівець.
Військовий кіберзлочин – нове слово у війні
У війні Росія порушила безліч міжнародних угод, це стосується й дій у кіберпросторі, каже представник Держспецзв’язку.
Більшість хакерських угруповань, що атакують Україну, здійснюється із РФ.
У кібербезпеці важливо провести атрибуцію, тобто визначити, хто стоїть за атаками. До цієї роботи залучено Сполучені Штати. Їхні фахівці вже розслідували атаку на супутникову систему Viasat у перші години повномасштабного вторгнення та засвідчили причетність РФ, до цієї заяви приєдналися 27 країн, включаючи Україну.
Вже відомо, що більшість хакерських угруповань, що атакують Україну, здійснюються із РФ. І ці дії можуть бути розслідовані у рамках кримінальних проваджень на міжнародному рівні, стверджує Віктор Жора.
Оскільки супровід кібератаками фізичної війни – це ситуація, яка відрізняється від звичайного інтернет-шахрайства, Україна ініціювала новий концепт, військовий кіберзлочин. “Це атака на критичну інформаційну інфраструктуру під час військових дій, мета якої – завдання максимальної шкоди, у тому числі цивільному населенню. Є велика кількість кібератак, які ми зафіксували як підтримуючі військові дії РФ”, – пояснює Віктор Жора.
З весни 2022 року Україна вже накопичила доказову базу щодо російських кіберзлочинів. Поки що вивчається питання, чи може Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розглядати такі випадки, каже Віктор Жора: “Зараз тривають дискусії, чи можуть військові хакери, які здійснювали атаки на Україну, притягатися до відповідальності як військові злочинці”.
За 11 місяців великої війни ворог так і не зміг досягти своїх стратегічних цілей, навіть незважаючи на величезну кількість кібератак та їхню складність. Українські електронні сервіси та інфраструктура тримаються. Досвід України у відображенні кібератак може стати основою створення глобальної екосистеми кібербезпеки, вважають у Держспецзв’язку. У відомстві кажуть, що Україна готова ділитися та вже ділиться рекомендаціями щодо підвищення кібергігієни, зміцнення інфраструктури. Це має стати в нагоді партнерам нашої країни для захисту від кіберагресії Росії.
Читайте також
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter.