КИЇВ. 8 лютого. УНН. Ворог вирішив не чекати поки що в Україну надійдуть обіцяні танки, а почав наступ на п’яти напрямках. Військовий експерт Дмитро Снєгірьов розповів у коментарі УНН про ситуацію різних напрямах фронту.
Цитата
“Вони вже пішли. Інформація про те, що росіяни підуть у наступ наприкінці лютого – на початку березня – не відповідає дійсності. На сьогоднішній день запеклий характер боїв на 5 напрямках одночасно. Ще два дні тому — 4 напрямки було, тиждень тому — максимум 3. Різка активізація напруги, при цьому йдеться не про передислокацію, не плани наступу, а саме наступ. Є зміна тактики російських окупнатів — вони відмовилися від використання чвк „вагнер“ і так званих „частково мобілізованих“. В даний час основна ударна сила – це регулярні сили частин збройних сил Росії. На конкретних прикладах: на частинах територій Донецької та Луганської області — наступ росіян у районі Кремінної, основні ударні сили – це підрозділи 76-ї повітряно-десантної дивізії, 144-ї, 3-ї мотострілецької – це елітні частини. Особливо це стосується 76 повітряно-десантної дивізії. Зафіксовано передислокацію важкої броньованої техніки, зокрема танки Т-72, як наслідок — просування вглиб української території до 5 кілометрів. Взято під контроль Діброва, у тому районі вони намагаються атакувати Макіївку, Ямполівку. Це вже територія на Донеччині. Мета – одночасний наступ з районів Луганської області та з району Вугледару з метою створення оперативного оточення українського угруповання”, – розповів експерт.
Подробиці
По Луганській області ще один напрямок – це Куп’янський напрямок (Частина території Харківської та Луганської областей).
“Бої в районі Гряниківки – це наступ на Куп’янськ. До Куп’янська, за різними оцінками, від 12 до 15 кілометрів. Місто знаходиться в зоні поразки ствольної артилерії окупантів. Просування за різними оцінками до 2 км. Плани окупантів — відкинути ЗСУ за річку Оскол, яка має стати чи то лінією розмежування, чи то природною перешкодою. Поки що бої в районі Дворичного. За різними оцінками, цей населений пункт знаходиться або частково під контролем, або в так званій сірій зоні. Є просування і в цьому напрямі”, – проаналізував Снєгірьов.
Також важливо Угледарское направление.
“Вважалося найбільш стабільним, нині замість чвк „вагнер“ задіяно 155 і 40 бригад морської піхоти Тихоокеанського флоту. Захоплено район так званих „Дач“, але подальший поступ зупинено. Введення оперативних резервів ЗСУ дозволило стабілізувати ситуацію. Вугледар і лиманський напрямок – це тактика “малих котлів”. Це те, що вони застосували успішно, на жаль, під час боїв на території Луганської області – бої за Сєвєродонецьк-Лисичанськ. До речі, командував Лапін, який і поки що командує, за бої він отримав звання героя росії. Власне, знову бачимо: призначення та одразу ж різка зміна тактики. Замість чвк-шників, які фактично провалили завдання, запроваджено регулярні підрозділи — це свідчення повного провалу: якщо „на м’ясо“ відправляють еліту, то що буде далі?” — каже експерт.
Снєгірьов також пояснив, чим такий важливий Вугледар.
“Від Вугледара до Волновахи – ключова залізнична станція, якою окупанти перекидають бронетехніку, БК та все інше, там 20 кілометрів. Тобто вона у зоні поразки навіть нашої ствольної артилерії. До того ж, відстань до Маріуполя не більше 70 км — у зоні поразки наших HIMARS. Розглядають вони Вугледар як плацдарм для настання ЗСУ саме в район Маріуполя, тобто вихід на Азовське море. За останню добу низка успішних контратак з боку ЗСУ, але спостерігається тактика переходу в наступ, не передислокація”, – пояснив експерт.
У районі Бахмута точаться бої за контроль над трасою, якою забезпечується постачання наших військових.
“Далі картою – Соледар. Бої в районі Роздолу та Федорівки, спроби взяти під контроль трасу “Бахмут-Соледар-Сіверськ”. Чому поступ у бік Федорівки? Це і контроль над трасою, щоб були неможливі постачання гарнізону ЗСУ у Бахмуті, а також спроба створення оперативного оточення ЗСУ у районі Сіверська. Бої в районі Червона Гора — ключовий населений пункт, який дає змогу контролювати трасу. Наступ у районі Благодатного, незважаючи на заяву, перебуває у зоні окупації. Миколаївці їм також вдалося окупувати. “Вагнер” використовується там у допоміжній функції – виявлення вогневих точок, як “м’ясо”, – пояснює військовий експерт.
Наступний напрямок Соледар-Бахмут.
“Бої в районі Кліщівки – це контроль над іншою локацією траси Бахмут-Костянтинівка, яку називають „дорогим життям”. Зараз ми в районі Кліщівки тримаємо висоти, там точаться бої. Вони намагаються атакувати у районі н. п. Ступочки та н.п. Іванівське. Відстань від траси за різними оцінками від 1 км до 1,5 км. Щодо самого Бахмута — намагаються прорватися в район н. п. Досвідчене, у самому місті – це район м’ясокомбінату, вулиці Достоєвського, Чернишевського. Є певне покращення тактичних позицій, але ситуація важка та контрольована. Оперативного оточення, як повідомляють окупанти, немає. Проте загроза оперативного оточення є в районі Сіверського та в районі Бахмута. Не розуміти цього – це позиція страуса”, – вважає Снігеров.
За його словами, основне завдання на Донецькому напрямку: прорвати оборону, вийти на лінію Часів Яр – Костянтинівка – Краматорськ – Слов’янськ.
“Інформація в ЗМІ, як би Росія хоче захопити Донецьку і Луганську області до початку березня – відвертий фейк. Середня швидкість просування ворога там – 3 кілометри на місяць. Враховуючи те, що зараз ЗСУ контролює 50% Донецької області, можемо вважати, що це нереально. Донецька область – це агломерація великих, середніх, малих міст – міська забудова, яка за дні просто так не береться. Головне – під час боїв за Соледар-Бахмут загальні втрати Росії за їх даними: приблизно 40 000 особового складу, це близько 45 БТГ. Це фантастично. Це протягом 5 місяців вони втрачали по 6-8 тисяч на місяць. У Соледарі населення було близько 10 000, а вони вчетверо більше втратили вбитими. Сакко та Ванцетті — село, яке вони захопили і звітують як про чергову перемогу — це селище-примара, там 3 особи проживало до початку війни. Там кілька десятків будинків, зачепитися не було за що і вони просто знищили забудову, ЗСУ змушені були відійти”, — каже експерт і додає – головне, що ми при проведенні цих боїв виграли час.
А цей час потрібен для проведення мобілізаційних заходів, створення додаткових ліній оборони, а також отримання новітніх зразків техніки і час на оволодіння цією технікою.
“Щодо Білорусі: відкидати можливість повторення сценарію лютого 22-го року не можна, але можемо констатувати, що зараз на території Білорусі зосереджено не більше 10 000 росіян. Цього мало, щоб вважати це контингентом вторгнення. Основна загроза – це ракетні удари територією України. Росіяни намагаються штучно створити провокацію на українсько-білоруському кордоні з метою втягнути рб у збройне протистояння. Зараз росія використовує Білорусь як відволікаючий фактор, там продовжують утримуватися наші частини ЗСУ, це на руку ворогові.
По Запорізькому напрямку. Те, що відбувається – це передислокація. Жодного прориву оборони ЗСУ (те, про що вони повідомляли) немає. Максимум, що вони мали — це тактичне покращення становища: взяли під контроль н.п., які перебувають у так званій „сірій зоні“ — вони й так не контролювались ЗСУ. Запорізький напрямок вони розглядають навпаки як один із можливих напрямів настання ЗСУ. Саме з цим пов’язані фортефікаційні роботи поблизу Мелітополя та Бердянська, а також створення оперативного резерву в районі Маріуполя (20 000-30 000 військових)”, – вважає експерт.
Доповнення
Раніше представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов повідомив, що путін доручив новому командувачу об’єднаного угрупування сил росії в Україні герасимову валерію захопити Донбас до березня.
Наразі Росія готується до нового наступу на Україну, про що свідчать звіти Головного управління розвідки МО, а також заяви головних представників влади.
Так, міністр оборони України Олексій Рєзніков заявив, що росія може готувати новий наступ на Україну на 24 лютого, за рік з початку повномасштабного вторгнення.
Як зазначив Секретар Ради Національної безпеки та оборони Олексій Данилов, під час наступного запланованого настання російські окупаційні війська можуть піти на північний схід від Харкова чи на південь від Запоріжжя.
У той же час, за даними Financial Times, в найближчі 10 днів Росії може розпочати наступ на західну частину Луганської області, а також на південь Донецької.
За словами голови Луганської ОВ Сергія Гайдая, у Луганській області наступ росіян може бути з трьох напрямків – Сватове, Кремінна, Білогорівка.
А голова Харківської ОВА Олег Синегубов зазначив, що ворог посилює свою військову присутність саме на лінії фронту – це за Куп’янським напрямом, за Дворичанським напрямком та у напрямку Кремінної. Збройні Сили України сприймають цю загрозу реально та готові дати відсіч ворогові.
