Російські військові готуються залишити Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС). Про це 27 листопада в ефірі телемарафону розповів, виконувач обов’язків директора станції, президент компанії «Енергоатом» Петро Котін. За його словами, говорити про те, що окупанти ідуть із Запорізької АЕС, зарано, але є ознаки того, що вони готуються до відступу. Котін наголосив, що Росія використовує Запорізьку АЕС як військову базу. Він зазначив, що російські військові замінували територію станції.
Чи збираються російські військові залишити територію ЗАЕС? Які є шляхи деокупації цієї атомної станції, й від чого вони залежать? Що відбувається в Енергодарі, місті-супутнику ЗАЕС? Про це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» поговорив з фахівцями у галузі енергетики й військовій справі.
«Враження, що збирають валізи»
Російські військові, можливо, збираються покинути ЗАЕС. Таке враження, що вони збирають валізи
«Останні тижні ми отримуємо інформацію, що з’явилися ознаки того, що вони (російські окупаційні сили – ред.), можливо, збираються покинути Запорізьку атомну станцію. По-перше, дуже багато стало з’являтися публікацій у російській пресі про те, що «ЗАЕС, можливо, варто залишити, можливо, її треба передати під контроль МАГАТЕ». Таке враження, що вони (російські військові – рос.) збирають валізи й крадуть усе, що можуть знайти», – зазначив президент «Енергоатому» Петро Котін у телеефірі.
У Кремлі відкидають можливість того, російські військові підуть з території ЗАЕС. Речник президента Росії Дмитро Пєсков 28 листопада сказав, що станція була й залишатиметься під контролем Росії.
Втім, джерела видання «Медуза», близькі до російського уряду та адміністрації президента Путіна, стверджують, що Росія готова піти із ЗАЕС в обмін на гарантії безперебійного постачання газу та нафти територією України. За інформацією видання, станцію можуть передати під контроль МАГАТЕ або Києва.
У російських військових не вийде втримати ЗАЕС, оскільки лінія її оборони поступово посувається до державних кордонів – заявив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
Ми будемо забирати ЗАЕС, при цьому кількість втрат і всі репутаційні негативні моменти лягатимуть на Росію. Ця країна тікатиме
«Росія й фактично, і юридично утримати ЗАЕС не зможе. Ми у будь-якому випадку будемо її забирати, при цьому кількість втрат і всі репутаційні негативні моменти лягатимуть на Росію. Ця країна тікатиме. Це важко (зробити – ред.), але це вже відбувається», – сказав Подоляк.
Виконувач обов’язків голови головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков у коментарі «Новинам Приазов’я» сказав, що очолювана ним інспекція має зв’язок з працівниками ЗАЕС та представниками МАГАТЕ, які перебувають на станції. За його словами, поки що немає фактів, які б свідчили про відхід російських військових із території ЗАЕС.
Зона безпеки навколо ЗАЕС має бути створена на умовах територіальної цілісності України, тобто без жодних російських загарбників та зброї всередині
«Ніхто не замовляє ніякий автотранспорт, ніхто нічого не вивозить. Ми маємо інформацію від (голови МАГАТЕ – ред.) Рафаеля Гроссі, що він веде активні переговори про зону безпеки. Ця зона має бути створена на умовах територіальної цілісності України, тобто без жодних російських загарбників та зброї всередині цієї зони. Але наскільки далеко він (Гроссі – ред.) просунувся й коли це відбудеться та чи відбудеться – поки що не відомо», – зазначив Коріков.
«Межа звільнення ЗАЕС далека»
Мер Енергодару Дмитро Орлов розповів «Новинам Приазов’я», що кількість російських військових, які перебувають у місті, суттєво не змінюється. Час від часу в них відбувається ротація. На думку Орлова, деокупація ЗАЕС та Енергодару можлива дипломатичним або військовим шляхом, але «на військовому напрямку межа звільнення ще досить далека».
«Окупанти вже зрозуміли, що атомна станція їм уже ні до чого. Під’єднати її до своєї мережі (в окупованому Криму – ред.) вони не можуть, бо [українська та російська системи] працюють у різних частотах, а забезпечити місто теплом, навіть запустивши один з енергоблоків, у них також немає можливості, бо через постійні обстріли відключаються повітряні лінії», – розповів Орлов.
Мер Енергодару каже, що російські окупаційні сили почали блокувати перепустки тих працівників Запорізької АЕС, які відмовляються підписувати контракти з «Росатомом». Він додав, що цим людям також не дають виїхати з міста.
«Ознак відступу із ЗАЕС немає»
Експертка з ядерних енергетики та безпеки Ольга Кошарна не бачить сигналів того, що російська армія готується до відступу із ЗАЕС.
Ніяких ознак, що окупанти можуть залишити ЗАЕС чи Енергодар немає взагалі
«Я була дуже здивована цій заяві виконувача обов’язків директора ЗАЕС, президента «Енергоатому» Котіна. Оскільки у мене є свої джерела серед співробітників Запорізької АЕС та жителів Енергодару, то (можу сказати – ред.): ніяких ознак, що окупанти можуть залишити ЗАЕС чи Енергодар немає взагалі», – сказала Кошарна.
За її інформацією, російські окупаційні сили, навпаки, цілодобово перебувають на станції.
«У п’ятницю та суботу (26 та 27 листопада – ред.) вони зайняли під казарми приміщення промислового майданчика другого, четвертого та шостого енергоблоків і кабінет охорони праці у блоці №3. Це означає, що військові ночуватимуть там. Раніше вони виїжджали на ночівлю в місто», – повідомила експертка.
Коли вони відходитимуть, звісно, можливі тяжкі варіанти. Питання полягає у тому, в якому буде стані ЗАЕС. Чи буде вона працездатною?
На її думку, під час свого відступу російські війська можуть вивести з ладу ЗАЕС.
«Коли вони відходитимуть, звісно, можливі тяжкі варіанти. Я впевнена, що (ЗСУ – ред.) звільнять Запорізьку станцію. Питання полягає у тому, в якому вона буде стані. Чи буде вона працездатною? Знаючи методи ФСБ, тут жодних гарантій давати не можна. Можливе все, треба готуватися до найгіршого», – висловила думку Кошарна.
ЗАЕС може виробляти шість тисяч мегаватів. Сьогодні це – майже половина від обсягів споживання
Ексміністр палива та енергетики України Іван Плачков сумнівається, що російські військові залишать ЗАЕС найближчими днями. Утім, її можлива деокупація відчутно покращить стабільність української енергетичної системи, каже ексміністр.
«ЗАЕС може виробляти шість тисяч мегаватів. Сьогодні це – майже половина від обсягів споживання (в Україні –ред.)», – зазначає він.
Військовий експерт та історик Михайло Жирохов розповів, що, за його інформацією, російські окупаційні сили почали примушувати працівників Запорізької АЕС до отримання російських паспортів.
Вони планують не де-юре, а де-факто зробити цю атомну електростанцію російською
«Після того, як МАГАТЕ відмовило передати (контроль над – ред.) ЗАЕС «Росатому», росіяни почали примушувати робітників станції отримувати російські паспорти. Тобто вони планують не де-юре, а де-факто зробити цю атомну електростанцію російською, якщо там працюватимуть спеціалісти з російським паспортом. А МАГАТЕ буде просто поставлено перед фактом», – припустив він.
За оцінкою військового експерта, ситуація довкола ЗАЕС залишається напруженою.
Від 4 березня Запорізька АЕС та місто-супутник ЗАЕС – Енергодар – перебувають під окупацією російських військ. Росія відмовляється створювати демілітаризовану зону довкола ЗАЕС, як це пропонують в ООН. Станція неодноразово зазнавала обстрілів. 5 серпня сталося перше в історії Запорізької АЕС її повне відключення від енергомережі.
Масований російський ракетний обстріл 23 листопада призвів до тимчасового знеструмлення всіх атомних електростанцій України. Про це повідомляло Міністерство енергетики. Унаслідок цього було знеструмлено переважну більшість споживачів електроенергії по всій країні.
25 листопада генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі повідомив, що всі чотири атомні електростанції України знову мають доступ до національної енергосистеми після повної втрати зовнішнього електропостачання.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнили майже усю окуповану до того частину Харківщини.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини підтвердило (верифікувало) 6 557 випадків загибелі і 10 074 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого до 13 листопада. В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
