Літо, окрім сонця і відпочинку, це ще й час кліщів. За даними ВООЗ, щороку на інфекції, які передаються кліщами, хворіє до 12 тисяч європейців. Хвороба Лайма, яку часто-густо передають ці істоти, не оминає й українців. Зокрема у Чернівецькій області цьогоріч її вже діагностували у 13-х жителів. Як уберегтися? Дізнавалася Ольга Лучек.
Олені – 36. Донедавна про хворобу Лайма чула лише з розповідей знайомих. Та два тижні тому і сама стала жертвою кліща. Діагностували бореліоз, зараз жінка приймає антибіотики.
Олена, жителька Чернівців:
З дітьми гуляли, зайшли у парк, через 15 хвилин, прогулюючись просто по доріжках, сіла на лавочку і побачила, що у мене якась чорна точечка на щиколотці відкритій, я собі здерла нігтиком, а на наступний день – вже з’явилася кільцеподібна еритема, як ареол.
Жінка пригадує, крім червоної плями та свербежу, почався і біль у суглобах. Лікарі кажуть, Олена вчасно звернулася по допомогу, адже при пізньому виявленні, інфекція вражає нервову систему, серце та опорно-руховий апарат.
Роман Павлунішин, завідувач хірургічного відділення КНП “Міська поліклініка №1”:
В тиждень, 3-4 пацієнти є таких, що звертаються за допомогою. Взагалі кліща вибирати потрібно в лікарні, зазвичай, пацієнти більше проблем роблять, коли дістають цього кліща.
Якщо ж змоги звернутися до медиків немає, то лікарі радять…
Роман Павлунішин, завідувач хірургічного відділення КНП “Міська поліклініка №1”:
Правильно брати гострий пінцет і круговими рухами його діставати його проти часової стрілки, нікуди не виривати, за часовою стрілкою викручувати.
Цьогоріч на Буковині фіксують зростання випадків інфікування кліщами.
Наталія Гопко, генеральна директорка Чернівецького обласного центру контролю та профілактики хвороб:
Наразі ми маємо близько 170 населених пунктів, де лабораторно підтверджено інфікованість кліщів, якщо за 4 місяці минулого року ми мали 4 випадки хвороби Лайма, зараз ми вже маємо 13.
Науковці кажуть, на поширеність кліщів впливають проблеми з благоустроєм: висока трава, кущі та захаращення.
Назар Смірнов, провідний науковий співробітник відділу природи Чернівецького обласного краєзнавчого музею:
Просто відійдеш у траву буквально на метр, і дві штуки вже сидять. Там, де сіли вони не починають пити кров, вони шукають ділянки, де тонка шкіра.
Аби захистити себе потрібен в першу чергу правильний одяг. Найкраще – світле вбрання, яке максимально закриває тіло.
Назар Смірнов, провідний науковий співробітник відділу природи Чернівецького обласного краєзнавчого музею:
Вони навіть відчувають, коли людина чи інша тварина дихає, тобто підвищення вуглекислого газу в повітрі, вони на це реагують, і вже знають, що треба готуватися, що поблизу хтось з’явиться.
Вже незабаром парки у Чернівцях обіцяють обробити від кліщів. А тим часом чи не найкраща профілактика від кліщів – це після кожної прогулянки ретельно оглядати свій одяг та тіло. Та використовувати захисні засоби.
Олена, жителька Чернівців:
Лікар порадила користуватися репелентами від кліщів, ті самі, що ми від комарів використовуємо.
