Міністр оборони Туреччини Хулусі Акар назвав запланований візит “безглуздим” і оголосив, що Анкара вирішила скасувати візит шведського міністра.
Акар пов’язав це рішення з “тривалими антитурецькими акціями” у Швеції прихильників сирійського крила Робочої партії Курдистану, яку Туреччина вважає терористичною, а також з “провокаціями зі спаленням копії Корану”.
“Чекаємо від Стокгольма вжиття заходів та конкретних кроків”, – заявив міністр оборони Туреччини.
Reuters пише, що Йонсон розповів про зустріч із Акаром 20 січня “під час зустрічі західних союзників у Німеччині” і в ході спілкування вони “вирішили відкласти заплановану зустріч”.
Британське агентство розповіло, що на проведення акцій протесту в Стокгольмі надали дозвіл владі Швеції. Планується, що ввечері 21 січня 500-600 людей зберуться, щоб висловити свій протест проти вступу Швеції до НАТО, який залежить від ратифікації Туреччини. Також на акції протесту ультраправий політик мав намір спалити Коран біля посольства Туреччини.
Швеція та Фінляндія одночасно подали заявки на вступ до НАТО 18 травня 2022 року, після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
28 із 30 членів НАТО ратифікували вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, заявляв генсек союзу Єнс Столтенберг 20 жовтня. Окрім Туреччини, його не ратифікувала Угорщина. Очікується, що Будапешт ухвалить це рішення на початку 2023 року.
Туреччина виступала проти членства Швеції та Фінляндії до НАТО ще до подання ними заявки на вступ до Альянсу. Як пояснював 16 травня президент країни Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалює заявку, тому що Швеція та Фінляндія “не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій”. Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робочу партію Курдистану.
29 листопада міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що Швеція та Фінляндія досягли прогресу в отриманні схвалення Туреччини на вступ до НАТО, але вони мають зробити ще більше.